Залиште телефон та
ми Вам передзвонимо
Найкращий спосіб знищити вино — це зробити його політичним питанням

28.05.2025
Ділимося з вами найцікавішими тезами з нової статті винної критикині Кетрін Коул
Сьогодні, коли світ поділений, а кожне слово зважується на політичних терезах, навіть вино опинилося під обстрілом. Його звинувачують у всьому — від шкоди для здоров’я до належності до "елітарного життя". Соцмережі таврують винних експертів за використання слів «культовий» чи «елітний». У тренді — боротьба з «шампанськими соціалістами» й усім, що бодай трохи пахне витонченістю.
Але… чи не є саме вино тим, що об’єднує людей за столом? У кожному куточку світу виноробство — це частина місцевої ідентичності, культури, землі та людей. То, може, вино — не про розділення, а про спільність?
Тим часом американські виноградники потерпають через нестачу робочої сили — понад 2/3 сезонних працівників народжені за межами США, і значна частина з них не мають офіційного статусу. Але галузь тримається. Люди продовжують саджати, збирати, бродити та розливати.
Так, вино складне. У нього є географія, теруари, сорти. Його треба вивчати, дегустувати, обговорювати. Але хіба не в цьому — його краса? Чи ми справді хочемо жити у світі без смаку, без історії, без нюансів?
Можна, звісно, налити келих чогось «дешевого і нейтрального». Без смаку. Без походження. Без проблемного бекграунду. Але в якийсь момент ми почнемо сумувати. За глибиною. За розмовами. За складністю. За вином.
Ділимося з вами найцікавішими тезами з нової статті винної критикині Кетрін Коул
Сьогодні, коли світ поділений, а кожне слово зважується на політичних терезах, навіть вино опинилося під обстрілом. Його звинувачують у всьому — від шкоди для здоров’я до належності до "елітарного життя". Соцмережі таврують винних експертів за використання слів «культовий» чи «елітний». У тренді — боротьба з «шампанськими соціалістами» й усім, що бодай трохи пахне витонченістю.
Але… чи не є саме вино тим, що об’єднує людей за столом? У кожному куточку світу виноробство — це частина місцевої ідентичності, культури, землі та людей. То, може, вино — не про розділення, а про спільність?
Тим часом американські виноградники потерпають через нестачу робочої сили — понад 2/3 сезонних працівників народжені за межами США, і значна частина з них не мають офіційного статусу. Але галузь тримається. Люди продовжують саджати, збирати, бродити та розливати.
Так, вино складне. У нього є географія, теруари, сорти. Його треба вивчати, дегустувати, обговорювати. Але хіба не в цьому — його краса? Чи ми справді хочемо жити у світі без смаку, без історії, без нюансів?
Можна, звісно, налити келих чогось «дешевого і нейтрального». Без смаку. Без походження. Без проблемного бекграунду. Але в якийсь момент ми почнемо сумувати. За глибиною. За розмовами. За складністю. За вином.