Залиште телефон та
ми Вам передзвонимо
Привабливість винних етикеток: чи вона має більше значення, ніж саме вино?
19.11.2025
Судити про вино за етикеткою — не гріх. Це не точна наука, але цілком людська схильність. У морі пляшок на полиці вино має всього дві секунди, щоб передати свій характер, енергію, атмосферу, в якій його варто пити — і все це лише через зовнішній вигляд.
«Перевага в тому, що це запрошує більше людей у світ вина. Воно стає менш “закритим клубом” і більш колекційним», — каже Геллі Берріган, засновниця онлайн-клубу MYSA.
Звісно, іноді дизайн — це просто спроба впіймати тренд. Але у кращому випадку — це візуальний переклад смаку й терруару, створений іншими сенсорними засобами.
Як зазначає Пер Лу Амдур із Lou Wine Shop (Лос-Анджелес), на полицях завжди є класика з традиційними етикетками — «для тих, хто знає». Але поряд із ними — вибух психоделічної графіки, тваринки, комікси, кролики, птахи: усе, що говорить «це не вино твого діда».
У Брукліні навіть вийшов міні-журнал під назвою “How cute animals help us pick wine” — про те, як мила етикетка впливає на наш вибір, навіть якщо її зміст не має нічого спільного з вмістом пляшки.
«Етикетка має значення. Особливо в роздрібі, — каже Ебен Ліллі з Chambers Street Wines. — Люди буквально кажуть: це вино виглядає якісно, лише за етикеткою.»
І навпаки — чудове вино з етикеткою, схожою на візитку страхового юриста, може лишитися непоміченим.
Звісно, у ресторані ми орієнтуємося на смак і рекомендації сомельє.
Але навіть там сьогодні пляшки виставляють на полиці як візуальну винну карту — етикетка все одно говорить першою.
Проблема в тому, що винороби — не дизайнери. Вони працюють із ґрунтом, лозою, танінами — не з кольоровими палітрами. Але скільки б філософії не вкладалося у фразу «важливе — те, що всередині», зовнішність усе одно впливає на продаж.
Тож мистецтво створення вина сьогодні вимагає не лише ремесла, а й наміру та узгодженості.
Як у пляшок Sylvain Pataille із чистими лініями чи Château de Béru Chablis із мінімалістичним пером на етикетці — усе виглядає саме так, як і смакує.
Бо врешті етикетка — це як анотація на звороті книжки: ваш найкращий здогад про те, що всередині, і чи сподобається вам це — ще до того, як відкоркуєте.
Для виноробів — це нагадування: ваша історія починається задовго до того, як вино потрапляє в келих.
Для споживачів — привід іноді довіряти інтуїції, але залишати місце для сюрпризів.
Судити про вино за етикеткою — не гріх. Це не точна наука, але цілком людська схильність. У морі пляшок на полиці вино має всього дві секунди, щоб передати свій характер, енергію, атмосферу, в якій його варто пити — і все це лише через зовнішній вигляд.
«Перевага в тому, що це запрошує більше людей у світ вина. Воно стає менш “закритим клубом” і більш колекційним», — каже Геллі Берріган, засновниця онлайн-клубу MYSA.
Звісно, іноді дизайн — це просто спроба впіймати тренд. Але у кращому випадку — це візуальний переклад смаку й терруару, створений іншими сенсорними засобами.
Як зазначає Пер Лу Амдур із Lou Wine Shop (Лос-Анджелес), на полицях завжди є класика з традиційними етикетками — «для тих, хто знає». Але поряд із ними — вибух психоделічної графіки, тваринки, комікси, кролики, птахи: усе, що говорить «це не вино твого діда».
У Брукліні навіть вийшов міні-журнал під назвою “How cute animals help us pick wine” — про те, як мила етикетка впливає на наш вибір, навіть якщо її зміст не має нічого спільного з вмістом пляшки.
«Етикетка має значення. Особливо в роздрібі, — каже Ебен Ліллі з Chambers Street Wines. — Люди буквально кажуть: це вино виглядає якісно, лише за етикеткою.»
І навпаки — чудове вино з етикеткою, схожою на візитку страхового юриста, може лишитися непоміченим.
Звісно, у ресторані ми орієнтуємося на смак і рекомендації сомельє.
Але навіть там сьогодні пляшки виставляють на полиці як візуальну винну карту — етикетка все одно говорить першою.
Проблема в тому, що винороби — не дизайнери. Вони працюють із ґрунтом, лозою, танінами — не з кольоровими палітрами. Але скільки б філософії не вкладалося у фразу «важливе — те, що всередині», зовнішність усе одно впливає на продаж.
Тож мистецтво створення вина сьогодні вимагає не лише ремесла, а й наміру та узгодженості.
Як у пляшок Sylvain Pataille із чистими лініями чи Château de Béru Chablis із мінімалістичним пером на етикетці — усе виглядає саме так, як і смакує.
Бо врешті етикетка — це як анотація на звороті книжки: ваш найкращий здогад про те, що всередині, і чи сподобається вам це — ще до того, як відкоркуєте.
Для виноробів — це нагадування: ваша історія починається задовго до того, як вино потрапляє в келих.
Для споживачів — привід іноді довіряти інтуїції, але залишати місце для сюрпризів.


